Як вибрати стабілізатор напруги

     Стабілізатор напруги доцільно купувати, якщо напруга мережі падає нижче 200 В або підійматися вище 240 В, а також у випадку використання коштовної побутової техніки або обладнання, чутливих до якості напруги живлення, - тоді стабілізатор обирається за точністю стабілізації, яка повинна відповідати параметрам напруги живлення чутливої техніки.

     Якщо Ви використовуєте коштовну побутову техніку або обладнання та турбуєтеся, чи вони справно працюватимуть, при використанні в наших мережах, можна отримати інформацію про необхідну напругу живлення з паспорта чи бирки на пристрої, або ж зв'язатися з виробником або сервісним центром, який обслуговує цю марку та уточнити, чи безпечно її експлуатувати при більших відхиленнях напруги від допустимих відповідно до тех. документації.

     Якщо напруга в мережі є нестабільною існує необхідність купити стабілізатор напруги, виникає ряд питань, на які необхідно відповісти.

Тип стабілізатора.

     У першу чергу необхідно визначитися з типом стабілізатора напруги, який може бути електронний або електромеханічний.

     Електронний стабілізатор, може бути симісторний, тиристорний та інверторний.

     Симісторний: електронний стабілізатор напруги, найнадійніший на цей час та довговічний, забезпечує миттєву реакцію на зміну напруги в мережі - 20 мс (20/1000 секунди, ця швидкість дорівнює одному періоду синусоїди частоти змінного струму 50 Гц), високі параметри якості вихідної напруги, безшумну роботу.

     Тиристорний: електронний стабілізатор напруги, теж саме що і симісторний. Різниці між симісторним й тиристорним стабілізатором немає, вони мають однакові переваги в рівній мірі. Симісторний стабілізатор отримав свою назву завдяки використанню у якості силових ключів симисторів, а тиристорний, - тиристорів. Але симістор це різновид тиристора (симетричний тиристор) і в стабілізаторах напруги вони однаково виконують одну й ту ж саму функцію.

     Інверторний: електронний стабілізатор напруги, що забезпечує плавну, безступеневу стабілізацію, має високу швидкодію, високу точність та широкий робочий діапазон.

     Релейний: електромеханічний стабілізатор напруги, має найнижчу ціну у порівнянні з іншими типами, проте має ряд недоліків, основними з яких є, - невисока швидкодія 100 мс, обмежена кількість комутацій реле, що призводить до їх зносу з часом та необхідністю наступної заміни, "клацання" при роботі стабілізатора.

     Якщо мережа у будинку чи квартирі, "м'яка", тобто напруга весь час занижена або завищена приблизно на тому самому рівні, - релейний стабілізатор буде працювати на одному зі ступенів, реле зношуватимуться повільніше та "клацань" чутно не буде. Якщо мережа "жорстка", тобто напруга часто змінюється, скаче, - стабілізатор весь час перемикатиметься з одного ступеня на інший, реле при цьому зношуватимуться швидше, будуть чутні часті "клацання". У цьому випадку, релейний стабілізатор потрібно встановлювати в місці, де звук його роботи не заважатиме відпочинку.

Кількість фаз.

     Стабілізатор напруги може бути однофазний або трифазний:

- однофазний стабілізатор використовується в однофазній мережі 220 В;

- трифазний стабілізатор використовується у трифазній мережі 380 В;

     Якщо мережа трифазна, але трифазних споживачів немає (трифазних кондиціонерів, трифазного обладнання), можна вибрати один із двох варіантів:

- встановити один трифазний стабілізатор напруги;

- встановити три однофазні стабілізатори, які підключаються по одному на кожну фазу.

Як вибрати потужність стабілізатора напруги?

     Для того, щоб розрахувати потужність стабілізатора напруги, немає потреби підсумовувати потужності всіх електроспоживачів, які є в будинку або на комерційному об'єкті, необхідно лише визначити максимальне навантаження на яке працюватиме стабілізатор, - тобто порахувати потужність всіх електроспоживачів (побутової техніки чи обладнання), які можуть бути ввімкнені одночасно. Отриманий результат і є потужністю, на яку слід орієнтуватися при виборі стабілізатора напруги.

     Потужність побутової техніки та обладнання може бути зазначена як на самому пристрої, так і в документах, що до нього додаються.

     Правильний вибір потужності стабілізатора важливий, оскільки стабілізатор напруги, це електротехнічний пристрій, який розрахований на своє навантаження (силові ключі, трансформатор тощо), тому він не повинен працювати з перевантаженням і якщо стабілізатор довгостроково працюватиме на межі своїх можливостей, то перегріватиметься, термін його служби скорочуватиметься. Рекомендується використовувати стабілізатор із запасом за потужністю не менше 15-20%.

     Якщо у Вас є питання при виборі потужності стабілізатора напруги, кваліфіковані фахівці нашої компанії допоможуть правильно розрахувати потужність.

     Важливо звернути увагу, що потужність стабілізатора напруги, зазначена в його технічних характеристиках, це потужність на яку він буде працювати, якщо напруга в мережі 220 (380 для трифазної мережі). Якщо напруга мережі падає або підвищується, стабілізатор втрачає потужність. Так, при провалі напруги до 150 В, стабілізатор напруги втратить 1/3 потужності.

     Також, важливо звернути увагу, що кондиціонери, кухонні комбайни, пральні машини, холодильники, інша побутова техніка та інструмент з електродвигуном у своєму складі, мають реактивну потужність, а це означає що їхня повна потужність, більша за їх активну потужність що вказана у Ватах та при виборі потужності стабілізатора необхідно враховувати це перевищення.

     Якщо потужність техніки, що має реактивну потужність, вказана у Ватах, повну потужність можна розрахувати, розділивши активну, на сосф даного споживача, який повинен бути в його технічних характеристиках. Якщо cosф не вказаний, для орієнтовного розрахунку можна використовувати значення 0,7. Наприклад, потужність електродвигуна 2 кВт, його cosф=0,7 маємо повну потужність електродвигуна: 2кВт/0,7=2,85кВА.

Що таке активна, реактивна та повна потужність електроспоживача?

     Активна потужність означає, що вся споживана споживачем енергія перетворюється на роботу та тепло, тоді як реактивна потужність - це енергія електромагнітного поля, яку приймають на себе котушки індуктивності, обмотки електродвигунів, конденсатори тощо. Реактивна потужність не виконує корисної роботи, її величина залежить від внутрішнього устрою даного виду техніки та має індивідуальний характер. Повна ж потужність електроспоживача складається з його активної й реактивної потужності та вимірюється в кіловольт-амперах: кВА.

     Наприклад, лампа розжарювання має потужність 100 Вт, реактивної потужності лампа розжарювання немає (тобто реактивна потужність дорівнює 0), тому повна потужність лампи розжарювання становить 100 ВА або 0,1 кВА. Насос потужністю 100 Вт має реактивну потужність, cosф=0,7, повна потужність насоса становитиме: 100Вт/0,7=143Вт або 0,143 кВА.

     Оскільки потужність та струм мають прямопропорційну залежність (P = U*I, де P - потужність, U - напруга, I - струм), стабілізатор напруги також можна обирати за струмом, порівнюючи струм стабілізатора з номіналом струму вхідного автоматичного вимикача на лічильнику у квартирі або будинку, - струм стабілізатора не повинен бути меншим від номіналу струму автоматичного вимикача. (Якщо використовується декілька автоматичних вимикачів, їх номінали струму потрібно скласти, також можна використовувати номінал струму ввідного автомата до будинку чи квартири). Наприклад, якщо на лічильнику у будинку стоїть вхідний автомат на 25 Ампер, то струм стабілізатора повинен бути не менше 25 Ампер, що відповідає потужності 5,5 кВА.

Потужність стабілізатора напруги може бути вказана у кВт або кВА, в чому різниця?

     З технічної точки зору, коректніше позначати потужність стабілізатора напруги саме у кіловольт-амперах (кВА), тому що, при розрахунку навантаження на стабілізатор, необхідно підсумовувати саме повну потужність використовуємих електроспоживачів (яка обчислюється у кВА), а не тільки активну (обчислювану у кВт). Але часто виробники для позначення потужності, замість кіловольт-ампер використовують більш звичні для покупців кіловати, - кВт.

     Потужність будь-якого однофазного стабілізатора напруги можна визначити, помноживши його струм на 220 В. Під струмом стабілізатора, що вказується у його технічних характеристиках, завжди мається на увазі максимальний струм навантаження на який він розрахований, іноді цей параметр вказується як струм автоматичного вимикача стабілізатора. Наприклад, струм стабілізатора напруги, - 50 А, це означає, що його потужність дорівнює 50А * 220В = 11000ВА або 11кВА. Тобто помножуючи Вольти на Ампери і отримуємо вольт-ампери: ВА (кВА).

     Якщо потужність стабілізатора вказана у кВт, при розрахунку навантаження на стабілізатор, повну потужність споживачів, які мають реактивне навантаження, що вимірюється у кВА, необхідно враховувати як кВт. Наприклад, навантаження на стабілізатор складатиме: 10 ламп розжарювання по 100 Вт та один електродвигун 2 кВт. Сosф електродвигуна 0,8, маємо повну потужність електродвигуна: 2кВт/0,8=2,5кВА. При розрахунку навантаження на стабілізатор, ми складаємо 10*100Вт+2,5кВт=3,5 кВт.

     Якщо ж потужність стабілізатора зазначена у кВА, при розрахунку навантаження на стабілізатор, переводимо потужності всіх споживачів, на які буде працювати стабілізатор у кВА. Використаємо той же приклад і переведемо потужність ламп розжарювання вказану у ватах у вольт-ампери: через те, що реактивної потужності у ламп розжарювання немає (реактивна потужність дорівнює 0), повна потужність однієї лампи розжарювання становитиме 100 ВА. Підсумуємо 10*100ВА+2,5кВА=1кВА+2,5кВА=3,5кВА.

     Також, можемо визначити струм розглядаємого у прикладі навантаження, для цього розділимо 3,5кВА на 220В: 3500ВА/220В=15,9А. Тобто, струм навантаження на стабілізатор становитиме 15,9, або якщо округлити, – 16 Ампер.

     Крім цього, важливо враховувати, що електродвигуни мають пускові струми та їх потужність у момент ввімкнення короткочасно збільшується в декілька разів.

     Головними параметрами роботи стабілізатора на які слід звернути увагу при виборі крім типу та потужності, є діапазон стабілізації, мінімальна та максимальна межа робочої напруги, а також точність стабілізації.

Діапазон стабілізації

     Діапазон стабілізації - це параметр, що показує межі вхідної мережевої напруги, у яких стабілізатор забезпечуватиме вказану у його технічних характеристиках точність стабілізації. При виході напруги за діапазон стабілізації, апарат продовжить виконувати всі свої функції, але його точність почне знижуватися.

Мінімальна робоча напруга

     Якщо напруга мережі опуститься нижче рівня мінімальної робочої напруги, стабілізатор піде у захист, відключивши навантаження, з наступним автоматичним включенням при відновленні напруги до робочого рівня.

Максимальна робоча напруга

     Верхній рівень робочої напруги стабілізатора, при виході за який спрацьовуватиме захист, з наступним автоматичним включенням (як і при виході за рівень мінімальної робочої напруги).

Точність стабілізації

     Точність стабілізації - це параметр, що показує точність стабілізованої напруги на виході стабілізатора. Наприклад, якщо точність стабілізатора напруги 220 В +/- 1%, значить максимальне відхилення напруги від 220, при роботі стабілізатора, становитиме 2 В (тобто 1% від 220). Для нормальної роботи більшої частини побутової техніки, точності стабілізації 220 В +/- 5-10% достатньо, проте трапляються випадки, коли коштовна техніка має вищі вимоги до якості напруги живлення, в цьому випадку необхідне встановлення стабілізатора з більш високою точністю.

     Якщо у Вас виникли питання під час вибору стабілізатора напруги, кваліфіковані фахівці нашої компанії допоможуть знайти оптимальний варіант.

     Також, вибрати стабілізатор напруги для будинку, квартири, комерційних об'єктів, обладнання, можна перешедши за посиланням.